Цього літа на запрошення Товариства Гемофілії Німеччини трьом нашим хлопчикам – із Києва, Луганська і Хмельниччини – пощастило побувати в дитячому літньому таборі для хворих на гемофілію в цій країні.
Табір розташований за дві години їзди від Франкфурта-на-Майні в селищі Едерзі (Edersee). Це комплекс дерев’яних будинків зі спортивними майданчиками, тенісними столами. Поруч – річка і ліс (місця мальовничі, надзвичайно гарні, німці дуже люблять тут відпочивати). Спальні будинки розраховані на чотирьох осіб. Тут “двоповерхові” ліжка, туалетна кімната. У двоповерхових будинках є все інше: душ, їдальня, ігрові й процедурні кімнати.
Табір одночасно приймає до 50-ти дітей. На двоє-троє осіб одна доросла людина, як правило, теж хвора гемофілією або хтось із родини гемофіліків. З нашими дітьми за вихователя і перекладача була Марія, яка супроводжувала їх із Києва. Крім вихователів, у таборі працює директор, лікар і медсестра.
Сказати, що діти задоволені поїздкою, означає нічого не сказати. Враження лишилися незабутні! Життя цього табору не відрізняється від життя інших таборів, де відпочивають здорові діти. Від підйому до спання проводяться різні конкурси, спортивні ігри, дискотеки, походи в ліс (одного разу навіть і вночі, щоб, мовляв, не забули про це літо). Кожного дня діти плавали в річці чи басейні. Також возили їх на екскурсію до старовинного замку та в аквапарк. Додому хлопчики привезли власноруч вирізьблені дерев’яні ложки. І все це – за неповних два тижні!
Тепер про найголовніше і найболючіше для нас. Про ліки. У Німеччині прийнято вводити фактор кожні три дні. Наші діти вперше в житті (хлопцям по чотирнадцять років) спробували, як воно – повноцінно, хоч і коротко тривало, приймати ліки. За ці дні вони навчилися самостійно вводити фактор. Чи було страшно це робити? “Ні, швидше соромно не вміти, коли поруч робить ін’єкцію восьмирічний хлопчик”. У таборі складено чіткий графік прийому ліків: у призначений час за довгим столом кілька дітей самі розчиняють і вводять фактор, а медсестра їх підстраховує.
Не є таємницею, що профілактика дозволяє хворим гемофілією вести активне життя. У німецьких дітей з гемофілією футбол є улюбленою грою. Що вже говорити про професійний спорт. У таборі наші діти познайомилися з хлопчиками, які серйозно займаються тенісом і баскетболом. Та й спілкуватися не так тяжко: якщо не добре володієш німецькою, можеш сміливо переходити на англійську, яку німці добре знають.
Ми щиро вдячні німецьким друзям за теплий прийом українських дітей, за ті фантастичні дні, які вони провели в таборі, за допомогу в лікуванні.
Арібжанова Ірина, серпень 2010 року
Публікації
