субота, 4 вересня 2010 р.

Спогади про літній табір у Криму родини Лимарь (Дніпродзержинськ)

Приємна новина, про запрошення Олега до літнього табору ''Радуга'' у Криму застала нас в гематологічному відділенні обласної лікарні. Після першого телефонного дзвінка представника ''Всеукраїнського товариства гемофілії'' стало тепло і спокійніше на душі. Це запрошення було несподіваним і хвилюючим.

Чим ближче підходив час до 16 червня (поїздки до Криму), тим ставало більше страху перед далекою дорогою. Фактора 8 у нас не було,але було величезне бажання зустрітися з такими самими хлопцями як і Олег.

Дуже запам'яталася перша зустріч. Всі хлопці різного віку, але у всіх у них (старше 10 років) однакова постава, хода, рухи. Всі мами різні, але у всіх однаково сумний погляд. Враження незабутні, про те, якими були знайомства, а потім і прощання з товаришами незабудеться ніколи.

Поріднилися і діти і мами, впевнена, що зв'язок цей не перерветься. Бо коли один зі своєю проблемою, це неймовірно важко і коли відбулося спілкування з десятком таких людей , які тебе розуміють і переживають те ж саме, таке враження,що твої переживання зменшилися в десятки разів.

Відпочиваючи в таборі ми побували на екскурсіях по Криму. Запам'яталася особливо поїздка до Бахчисараю, в православний чоловічий монастир, який знаходиться високо в горах.






Були деякі моменти, які змусили похвилюватися, це дуже круті сходи до моря, та не об лаштований пляж з крупної гальки.

Але профілактичні заходи, які проводилися в таборі дозволили нашим дітям в повній мірі отримати задоволення від купання в морі. Якби в Україні була профілактика для дітей з гемофілією, в дорослому житті у них не було б великих проблем з суглобами.

Дуже допомогла нам за ці два тижні фізіотерапевт-реабілітолог Ірина Володимирівна Аблікова, яка учила Олега правильно рухатися, робити вправи для розробки суглобів та зміцнення м'язів. Піклування,лікування,сонце,повітря,морська вода зробили свою справу-покращення самопочуття помітні.

Сам Бог попіклувався про наших дітей,у яких багато заборон від їхніх бажань. Після цього оздоровчого комплексу з'явилася надія на краще,світле майбутнє. Потрібно не опускати руки, боротися. Я не знаю якою була б ця боротьба без голови ''Всеукраїнського товариства гемофілії'' Шміло Олександра Петровича, який користується великою повагою серед наших дітей і їх батьків. Є особистим прикладом, як треба і можна жити і радіти життю.

Заслуги організаторів цього заходу неоціненні. Багато питань було задано представникам компанії ''Бакстер'', та ''Ново Нордіск'', які приїздили до нас на зустрічі. На заняттях ''Школа гемофілії'' Олександр Петрович навчав нас жити з нашою гемофілією, не боятися її, будувати і повертати майбутнє життя в потрібному напрямку. Велися діалоги, в яких було
багато цікавих питань і відповідей.

Такі заходи, які були організовані в цьому році для дітей з гемофілією''Всеукраїнським товариством гемофілії'', компаніями ''Бакстер''та ''Ново Нордіск'' не тільки потрібні ,а просто необхідні,бо вони несуть надію і бажання жити, планувати, просто посміхатися і радіти.

Велике спасибі, це нічого не сказати у порівнянні з тим, що ми відчуваємо. Я і Олег Вам вдячні.

Анжела Лимарь
м. Дніпродзержинськ
Дніпропетровська обл.

Немає коментарів:

Дописати коментар