5 листопада 2010 р. під стінами Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України відбулася акція, у якій взяли участь представники громадського об’єднання хворих на гемофілію. Пацієнти та їх близькі звернулися до керівників МОЗ України з проханням прояснити ситуацію щодо забезпечення хворих необхідними препаратами та посприяти у вирішенні цього питання в окремих областях, де ліки мають закуповуватися за кошти місцевого бюджету.
Перший заступник міністра охорони здоров’я України Віктор Лисак запросив активістів об’єднання до свого кабінету, де у переговорах також взяли участь головний позаштатний гематолог МОЗ України Василь Новак та завідувач сектору безпеки донорської крові Євген Мороз.
Віктор Лисак поінформував присутніх, що останні торги щодо закупівлі фактора згортання крові VIII для хворих на гемофілію вже завершені 4 листопада поточного року. «Така тривала процедура була викликана декількома чинниками. По-перше: пізно прийнятий державний бюджет. По-друге: учасники ринку маніпулювали процесом і дії їх були спрямовані на те, аби продати свою продукцію за невиправдано завищеною ціною. Така ситуація продовжувалася тривалий час. Більше того, на одному з передостанніх тендерів 3 учасники ринку із 4 взагалі зірвали проведення тендера, відмовившись від участі, добре знаючи, що тендер з однією компанією проводити не можна. Однак, проводячи постійні перемовини, МОЗ України вдалося не лише завершити торги, але й зекономити 40% державних коштів від стартової ціни. МОЗ України може діяти лише у межах законодавства і тих квот, які виділила держава. На жаль, далеко не все залежить від нас», — зазначив перший заступник міністра.
За результатами переговорів учасники вирішили підготувати листи за підписом міністра Зіновія Митника на адреси голів облдержадміністрацій з проханням забезпечити хворих необхідною кількістю препаратів. Крім того, наголосив В. Лисак, назріла необхідність прийняти Державну програму з гематології, концепція якої розроблена МОЗ України і нині перебуває на громадському обговоренні. Метою Програми є вдосконалення та підвищення ефективності надання медичної допомоги пацієнтам із пухлинними та непухлинними захворюваннями крові, кровотворної та лімфоїдної систем, зокрема хворим на гемостазіопатії вродженого та набутого генезу, шляхом впровадження клінічних протоколів і стандартів лікування на основі нових сучасних діагностичних, лікувальних та реабілітаційних методологій; підвищення рівня доступності для хворих трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин в Україні; підвищення рівня виживаності та одужання, поліпшення якості життя пацієнтів зі злоякісними та незлоякісними хворобами крові, кровотворної та лімфоїдної систем.
Адже проблема лікування хворих із порушеннями системи гемостазу потребує невідкладного вирішення на державному рівні. Тромбофілії та претромботичні стани вродженого і набутого генезу лежать в основі тромбозів — одного з найбезпечніших та найпоширеніших різновидів ускладнень багатьох захворювань, які також притаманні особам похилого віку. Так, частота лише венозних тромбозів у осіб віком до 50 років становить 0,6%, віком 60 років — 1,3%, віком 75 років — 4,5% (від 6 до 45 осіб на 1000 осіб відповідно). Необхідно зазначити, що протягом тривалого періоду за кордоном застосовують високовартісні лікарські засоби антикоагулянтної дії на основі природних антикоагулянтів антитромбіну ІІІ, протеїну С тощо, сучасні алгоритми антикоагулянтної та дезагрегантної терапії, які потребують ширшого впровадження в Україні.
Надзвичайно актуальною проблемою гемостазіології також є діагностика та лікування геморагічних діатезів, основну частку серед яких становлять коагулопатії та тромбоцитопатії, такі як гемофілія А, гемофілія В та хвороба Віллебранда. Інвалідизація осіб із порушеннями в системі гемостазу виникає, як правило, ще в дитячому віці і становить понад 80% при тяжких формах гемофілії та хворобі Віллебранда (в Україні на сьогодні нараховується 2531 особа-інвалід). До 50-річного віку доживає лише кожен четвертий пацієнт, хоча у розвинених країнах тривалість їх життя практично не відрізняється від тривалості життя здорових осіб, а інвалідизація не перевищує 10%. Базовим лікуванням пацієнтів із цією патологією є замісна трансфузійна терапія препаратами, що містять дефіцитні протеїни (VIII, IX фактори згортання крові), недостатня активність яких є причиною надмірної кровоточивості. Переважна більшість таких препаратів отримується шляхом виділення з плазми крові на станціях переливання крові (центрах крові), проте забезпечення ними є незадовільним і становить лише 14,0% потреби. Препарати, які отримують в Україні, не проходять інактивації щодо вірусів і містять відносно невелику кількість зазначених дефіцитних факторів. При низькій ефективності лікування існує значний ризик передачі трансмісивних інфекцій, перш за все — ВІЛ, гепатиту В і С та пріонів. Понад 85% пацієнтів із гемофілією мають супутні інфекційні захворювання внаслідок трансфузій компонентів крові та препаратів плазми крові.
В Україні рідше використовують препарати зарубіжного виробництва — концентровані чи рекомбінантні VIII, ІХ, VII фактори згортання крові, забезпечення якими становить приблизно 10%. За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я річна потреба у факторі VIII (IX) становить в середньому 2–4 МО на кожного жителя, або 30 000–70 000 МО на 1 хворого на гемофілію. У 2009 р. в Україні показник забезпечення пацієнтів із гемофілією та хворобою Віллебранда становив 5920 МО на 1 хворого. На сьогодні вартість лікування гемофілії А становить приблизно 4 грн. за 1 МО для плазмових факторів та 6 грн. — за 1 МО для рекомбінантних препаратів. Виходячи з цього, для лікування лише гемофілії А та хвороби Віллебранда в Україні необхідно 370–740 млн грн. Впровадження поширеного у розвинених країнах профілактичного лікування та лікування в домашніх умовах (наказ МОЗ України від 30.07.2010 р. № 647) дозволить знизити витрати на 20% за рахунок зменшення кількості ортопедичних та хірургічних втручань у цих пацієнтів.
У зв’язку з високою вартістю надання гематологічним хворим сучасної, відповідно до міжнародних та вітчизняних клінічних протоколів і стандартів, медичної допомоги протягом тривалого часу залишається в Україні актуальною проблемою. На сьогодні забезпечення гематологічної служби препаратами хіміотерапії першої лінії пацієнтів із лейкемією та іншими злоякісними гематологічними захворювання не перевищує 20%, а новими високоефективними препаратами таргетної дії — менше 8–10%, що є наслідком недостатнього фінансування гематологічної служби. Для реалізації права хворих на високоефективне лікування необхідно впровадити низку системних заходів, що потребує комплексного програмного підходу на державному рівні.
«Для таких кроків нам необхідна ваша підтримка», — наголосив В. Лисак, звертаючись до представників організації, додавши, що лише за їх активної участі у цьому процесі справа швидше зрушить з місця, адже у затвердженні таких програм, крім МОЗ України, також беруть участь Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Міністерство юстиції та ін.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
вівторок, 30 листопада 2010 р.
понеділок, 29 листопада 2010 р.
Проект концепції Державної програми «Надання медичної допомоги гематологічним хворим в Україні на період 2011–2015рр.
Проект
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
КОНЦЕПЦІЯ
Державної програми
«Надання медичної допомоги гематологічним хворим в Україні на період 2011-2015 рр.»
Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
Гематологія — окремий розділ клініки внутрішніх хвороб, що включає вивчення причин виникнення, особливостей перебігу і проявів захворювань крові, кровотворної та лімфоїдної систем (злоякісні процеси, розлади гемопоезу незлоякісного характеру, аутоімунні захворювання з ураженням кровотворних клітин, вроджені та набуті порушення системи зсідання крові — гемофілії тощо) та надання всебічної медичної допомоги хворим з наявною патологією. Злоякісні хвороби кровотворної та лімфатичної систем за своєю природою відрізняються від солідних пухлин, оскільки від початку свого становлення є системними захворюваннями з первинним пошкодженням кісткового мозку та генералізованим характером проліферативного процесу. Окрім того, частина гематологічних захворювань, які не відносяться за міжнародними класифікаціями до злоякісних, на певних етапах еволюції здатні трансформуватись у злоякісні хвороби системи крові. Особливою групою захворювань, які вирізняються високою частотою та летальністю, є порушення в системі зсідання крові (включаючи стани, які спричиняють тромбози, та хвороби, які, навпаки, характеризуються підвищеною схильністю до кровотеч — гемофілія, хвороба Віллебрандта та ін.). У структурі загальної смертності, з урахуванням набутих тромбофілічних станів, частка їх становить близько 60%, що свідчить про медико-соціальний характер цієї проблеми.
Захворюваність на хвороби крові, кровотворної та лімфоїдної систем в Україні на початок 2010 р. складала 198 випадків на 100 тис. населення (усього 74268 осіб). Поширеність усіх гематологічних захворювань становила 1224 випадки на 100 тис. дорослого населення (загалом 458642 особи). Захворюваність на злоякісні хвороби крові становила 5196 випадків (13,86 на 100 тис. нас.) при поширеності 34, 7 тис. населення. У структурі злоякісних хвороб крові майже третину становлять лімфопроліферативні захворювання, включаючи лімфоми з лейкемізацією, значне місце посідають лейкемії, дещо менший відсоток займають хронічні мієлопроліферативні захворювання та множинна мієлома. Окрім цих захворювань, значна частка в структурі захворюваності належить порушенням різних ланок системи зсідання крові, в т.ч. тромбоцитопеніям та тромбоцитопатіям. Основне місце серед спадкових коагулопатій займають гемофілія А і В та хвороба Віллебранда, у 2009 р. на ці захворювання страждали 2563 хворих. Не менш важливою соціальною проблемою залишається питання діагностики, лікування та реабілітації хворих на анемії. Станом на 01.01.2010 р. на обліку у лікарів- гематологів знаходилось 812 хворих на апластичну анемію, близько 5 тис. хворих з аутоімунними анеміями, найбільший відсоток складали хворі на мегалобластні та залізодефіцитні анемії (захворюваність, відповідно, становила 14,47 та 176,56 на 100 тис. населення). Постійно зростає кількість хворих на залізодефіцитні анемії (з 382 тис. у 2008 р. до 450 тис. у 2009 р.).
Основним методом лікування для пацієнтів гематологічного профілю залишається хіміотерапія. Спектр препаратів постійно розширюється і удосконалюється, внаслідок чого досягнуто революційних успіхів у лікуванні низки невиліковних донедавна хвороб кровотворної та лімфатичної систем. Прикладом є безпрецедентна за своєю ефективністю програма забезпечення хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ) препаратами — інгібіторами тирозинкінази, завдяки якій шанси на виживання отримали до 90% молодих, працездатного віку пацієнтів. Окрім ХМЛ, завдяки впровадженню високоефективних програм лікування з використанням нових препаратів цілеспрямованої (таргетної) дії значного прогресу досягнуто у лікуванні інших злоякісних хвороб крові (множинної мієломи, злоякісних лімфом, гострої лейкемії тощо). Їх незаперечною перевагою, незважаючи на високу вартість, є можливість вилікування або досягнення тривалих ремісій з повним відновленням працездатності, соціальної активності, збереженням задовільних показників якості життя. На даний час в Україні лікуванням інгібіторами тирозинкінази забезпечено лише близько 25% хворих на ХМЛ, а іншими препаратами високої вартості — лише 5-10% профільних хворих.
Одним із високотехнологічних методів лікування, який інтенсивно впроваджується протягом останніх десятиріч, є трансплантація стовбурових гемопоетичних клітин (ТСГК). Для частини гематологічних пацієнтів ТСГК (як аутологічна — за рахунок власних стовбурових клітин крові, так і алогенна — від HLA гістосумісного донора) стала практично безальтернативним методом лікування, що дозволяє досягати повного знищення (ерадикації) злоякісного клону і одужання пацієнта. Це особливо важливо, оскільки переважна більшість хворих — працездатні особи молодого та середнього віку. За даними реєстру Європейської групи з трансплантації кісткового мозку (ЕВМТ) щорічно у країнах Європи, де функціонує в середньому 1 трансплантаційна одиниця (центр, відділення) на 1 млн. населення, виконується понад 15000 аутологічних та біля 10000 алогенних ТСГК. Враховуючи стандарти ЕВМТ, в Україні є потреба в 47 трансплантаційних одиницях, кожна з яких має виконувати щорічно близько 20 ТСГК, що складатиме до 1000 ТСГК на рік (600 аутологічних та 400 алогенних). На сьогодні в Україні функціонує лише 3 центри трансплантації (1 — для дорослих, 2 — для дітей), два з яких мають досвід виконання алогенної ТСГК. В середньому в Україні виконується близько 50 аутологічних та 10 алогенних ТСГК на рік. Таким чином більшість гематологічних хворих, що потребують ТСГК, не отримують її в Україні і змушені звертатись за медичною допомогою до закордонних клінік, де вартість однієї процедури аутологічної ТСГК становить 50-70 тис. євро, а алогенної ТГСК — 200-250 тис. євро. Незважаючи на суттєві витрати коштів з бюджету, лише незначна частина хворих гематологічного профілю може бути направлена на лікування за кордон вчасно. Лікування у закордонних клініках часто виявляється неефективним у зв’язку із несвоєчасністю проведення цієї операції. Разом з тим, досвід роботи вітчизняних центрів показує, що собівартість процедури аутологічної ТСГК в Україні в середньому становить 160-250 тис. грн. (близько 20 тис. євро), а алогенної — в середньому 500-700 тис. грн. (40-60 тис. євро). Налагодження проведення аутологічних та алогенних трансплантацій дозволило б заощадити значні кошти для бюджету в України.
Невідкладного вирішення на державному рівні потребує проблема лікування хворих з порушеннями в системі гемостазу. Тромбофілії та претромботичні стани вродженого і набутого ґенезу лежать в основі тромбозів — одного з найбезпечніших та найпоширеніших різновидів ускладнень багатьох захворювань, які також притаманні хворим похилого віку. Так, частота лише венозних тромбозів у чоловіків віком до 50 років складає 0,6%, віком 60 років — 1,3%, віком 75 років — 4,5% (відповідно, від 6 до 45 осіб на 1000 чоловіків). Необхідно зазначити, що протягом тривалого проміжку часу за кордоном застосовуються вартісні лікарські засоби антикоагулянтної дії на основі природних антикоагулянтів антитромбіну ІІІ, протеїну С та інших, сучасні алгоритми антикоагулянтної та дезагрегантної терапії, які потребують ширшого впровадження в Україні.
Надзвичайно актуальною проблемою гемостазіології є діагностика та лікування геморагічних діатезів, основну частку серед яких складають коагулопатії та тромбоцитопатії, такі як гемофілія А, гемофілія В та хвороба Віллебранда. Інвалідизація осіб з порушеннями в системі гемостазу виникає, як правило, ще в дитячому віці і становить понад 80% при тяжких формах гемофілії та хворобі Віллебранда (в Україні на даний час нараховується 2531 особа-інвалід). До 50-річного віку доживає тільки кожен четвертий пацієнт, хоча у розвинених країнах тривалість їх життя практично не відрізняється від тривалості життя здорових осіб, а рівень інвалідизації не перевищує 10%. Базовим лікуванням пацієнтів із цією патологією є замісна трансфузійна терапія (ЗТТ) препаратами, що містять дефіцитні протеїни (VIII, IX фактори згортання крові), недостатня активність яких є причиною надмірної кровоточивості. Переважна більшість таких препаратів отримується шляхом виділення з плазми крові на станціях переливання крові (центрах крові), проте забезпечення ними є незадовільним і становить лише 14,0% від потреби.
Препарати, які отримують в Україні, не проходять інактивацію шодо вірусів та містять відносно невелику кількість зазначених дефіцитних факторів. При низькій ефективності лікування існує значний ризик передачі трансмісивних інфекцій, у першу чергу — ВІЛ, гепатитів В і С та пріонів. Понад 85% хворих на гемофілію мають супутні інфекційні захворювання внаслідок трансфузій компонентів крові та препаратів плазми крові.
В Україні рідше використовують препарати зарубіжного виробництва — концентровані або рекомбінантні VIII, ІХ, VII фактори зсідання крові, забезпечення якими становить приблизно 10%. За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я в середньому річна потреба у факторі VIII (IX) становить 2-4 МО на кожного жителя, або 30000-70000 МО на 1 хворого на гемофілію на рік. У 2009 р. в Україні показник забезпечення хворих на гемофілію та хворобу Віллебранда становив 5920 МО на одного хворого. На сьогодні вартість лікування гемофілії А становить приблизно 4 грн. за 1 Міжнародну Одиницю (МО) для плазмових факторів та 6 грн. за 1 МО для рекомбінантних препаратів. Виходячи з цього, для лікування лише гемофілії А та хвороби Віллебранда в Україні необхідно 370 — 740 млн. грн. Впровадження поширеного у розвинених країнах профілактичного лікування та лікування в домашніх умовах (наказ МОЗ № 647 від 30.07.2010 р.) дозволить зменшити витрати на 20% за рахунок зменшення числа ортопедичних та хірургічних втручань у цієї групи пацієнтів.
У зв’язку з високою вартістю, надання гематологічним хворим сучасної, відповідно до міжнародних та вітчизняних клінічних протоколів і стандартів, медичної допомоги протягом тривалого часу залишається в Україні проблемним. На даний час забезпеченість гематологічної служби препаратами хіміотерапії першої лінії хворих на лейкемії та інші злоякісні гематологічні захворювання не перевищує 20%, а новими, високоефективними препаратами таргетної дії — менше 8-10%, що є наслідком недостатнього фінансування гематологічної служби. Для реалізації права хворих на високоефективне лікування необхідно впровадити низку системних заходів, що вимагає комплексного програмного підходу на державному рівні.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом
Проблеми в гематологічній галузі України зумовлені тим, що не сформовано державну політику в цій сфері, а протягом тривалого часу низка важливих питань вирішувалася частково в рамках програми онкологія. Розвиток гематологічної служби загалом, а також таких її окремих напрямків, як діагностика гематологічних захворювань, хіміотерапія, ТСГК, ЗТТ, ортопедично-хірургічне лікування хворих на геморагічні діатези, лікування і профілактика тромботичних ускладнень, гальмується через відсутність:
• державної програми розвитку гематологічної служби;
• загального повноцінного реєстру гематологічних хворих;
• достатніх матеріальних ресурсів для впровадження високотехнологічних вартісних методів діагностики та лікування;
• можливості впровадження в медичну практику клінічних протоколів, підходів до лікування хворих, які надають можливість застосовувати високодозову терапію з наступною ТСГК як необхідних важливих етапів лікування;
• адекватної гемостатичної та антитромботичної терапії у пацієнтів з коагулопатіями, патогенетичного лікування аутоімунних захворювань крові з використанням імуноглобулінів;
• достатньої кількості високоспеціалізованих гематологічних центрів, до складу кожного з яких інтегровано діагностичну лабораторію із широким спектром сучасних методів щодо виявлення захворювань системи крові, стаціонарне відділення для надання високоспеціалізованої медичної допомоги, відділення хірургічної патології, трансплантаційний центр та інші служби у відповідності до потреб гематологічних хворих;
• спеціалізованих лабораторій для диференційної діагностики протромботичних та геморагічних гемостазіопатій, у тому числі інгібіторних форм гемофілії, на рівні обласних закладів охорони здоров’я;
• системи спеціалізованої підготовки кадрів з питань ТСГК, всеукраїнського реєстру донорів стовбурових гемопоетичних клітин;
• системи закладів (поліклінічного типу) щодо призначення та моніторингу профілактичного лікування, лікування в домашніх умовах та на етапах транспортування хворого на гемофілії, хворобу Віллебранда та інші коагулопатії до стаціонару;
• бригад швидкої медичної допомоги для забезпечення надання невідкладної спеціалізованої медичної допомоги пацієнтам із захворюваннями системи крові, особливо у важкодоступних та віддалених регіонах країни;
• системи соціальної, правової та психологічної підтримки гематологічних хворих та їхніх сімей.
Розв’язання цих питань передбачається Державною програмою «Надання медичної допомоги гематологічним хворим в Україні на період 2011-2015 рр.», (далі — Програма).
Мета Програми
Метою Програми є удосконалення та підвищення ефективності надання медичної допомоги хворим з пухлинними та непухлинними захворюваннями крові, кровотворної та лімфоїдної систем, у тому числі хворим на гемостазіопатії вродженого та набутого ґенезу, шляхом впровадження клінічних протоколів та стандартів лікування на основі нових сучасних діагностичних, лікувальних та реабілітаційних методологій; підвищення рівня доступу хворих до трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин в Україні; підвищення рівня виживання та одужання, покращення якості життя хворих на злоякісні та незлоякісні хвороби крові, кровотворної та лімфоїдної системи.
Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу
можливих варіантів
Варіант 1. Одним з варіантів розв’ язання проблеми є участь у державній програмі «Боротьба з онкологічними захворюваннями до 2016 року», однак внесені при обговоренні програми пропозиції щодо потреби гематологічної служби в остаточній редакції програми не були враховані. З іншого боку, найбільшим недоліком варіанту 1 є те, що участь у програмі «Онкологія» значно обмежує сферу забезпечення гематологічної служби, оскільки не охоплює спадкові коагулопатії, також не вирішує питання організації осередків трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин периферичної крові та кісткового мозку.
Варіант 2. Часткове розв’язання проблем гематологічної служби може бути досягнуте шляхом реалізації окремих цільових монопрограм. Так, протягом останніх 5–6 років спеціалістами-гематологами проводилась значна робота щодо забезпечення високоефективними препаратами окремих категорій хворих, які були недоступними для пацієнтів у зв’язку з високою вартістю. Для цього було розроблено концепції цільових програм лікування хворих на гемофілію та інші спадкові коагулопатії, а також програма «Право жити» для хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію. Однак поза увагою залишились інші проблеми гематологічної галузі, в т. ч. ало- та аутотрансплантація стовбурових гемопоетичних клітин як етапу лікування при більшості злоякісних та окремих незлоякісних хворобах крові, проблема створення спеціалізованих гематологічних лабораторій та інші, описані вище.
Варіант 3. Найбільш оптимальним вирішенням поставлених проблемних питань з гематології є прийняття єдиної державної програми розвитку гематології на 2011–2015 рр. Виконання програми дасть можливість удосконалити нормативно-правову базу, забезпечити взаємодію лікувально–профілактичних установ та закладів усіх рівнів, розробити для них оптимальні об’єми діагностичних, лікувальних та реабілітаційних заходів, впровадити системний підхід щодо лікування усіх захворювань кровотворної та лімфатичної систем. У разі прийняття варіанту 3 з’явиться можливість раціонально використовувати бюджетні кошти, розвивати наукові розробки в галузі гематології, готувати для неї кваліфікованих спеціалістів. Розробка і прийняття єдиної програми з гематології відповідає також рекомендаціям профільної комісії Верховної Ради України та Секретаріату президента України.
Шляхи і способи розв’язання проблеми, строки виконання Програми
Виконання Програми здійснюватиметься за такими напрямками:
• створення нормативно-правової, соціальної та економічної бази охорони здоров’я пацієнтів гематологічного профілю;
• удосконалення системи діагностики хвороб крові, кровотворної та лімфоїдної систем на різних рівнях надання медичної допомоги за рахунок створення спеціалізованих та референтних лабораторій;
• забезпечення лікування гематологічних хворих відповідно до вітчизняних і міжнародних стандартів та клінічних протоколів шляхом надання первинної, спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги з наступною реабілітацією пацієнтів;
• забезпечення установ та закладів гематологічного профілю якісними компонентами крові та препаратами плазми крові;
• організація і фінансове забезпечення роботи високотехнологічних центрів для надання медичної допомоги хворим гематологічного профілю;
• забезпечення ефективного використання існуючих потужностей центрів трансплантації стовбурових клітин кісткового мозку, периферичної та кордової крові в існуючих центрах (Київський ЦКТМ, ЦКТМ при лікарні ОХМАДИТ), створення Республіканського Центру трансплантації кісткового мозку на базі Київського ЦКТМ;
• забезпечення функціонування Всеукраїнського реєстру гістотипованих донорів стовбурових клітин периферичної крові та кісткового мозку МОЗ України;
• впровадження усіх видів автологічної та алогенної ТСГК в Україні шляхом забезпечення існуючих Центрів трансплантації СГК лікарськими засобами та необхідним устаткуванням для виконання ТСГК;
• розробка та впровадження стандартів обстеження донорів СГК, післятрансплантаційного моніторингу за донорами СГК;
• підвищення кваліфікації та рівня підготовки лікарів-гематологів, приведення системи їх підготовки до вимог Євросоюзу;
• забезпечення достатнього рівня фінансування наукових програм, реабілітаційних та соціально-економічних заходів щодо розвитку гематологічної служби в Україні.
Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності
Виконання Програми дасть змогу:
• забезпечити доступність усіх видів гематологічної допомоги населенню України, удосконалити та розвинути структуру гематологічної служби на державному рівні;
• забезпечити гематологічну галузь сучасними, відповідно до міжнародних вимог, методами діагностики та лікування пацієнтів із хворобами крові, кровотворної та лімфоїдної систем;
• розширити в регіонах мережу високоспеціалізованих підрозділів, закладів та установ гематологічного профілю;
• забезпечити подальший розвиток ТСГК в Україні, поетапно розширити мережу центрів, які будуть виконувати аутологічні та алогенні ТСГК, що зменшить потребу в лікуванні хворих за кордоном;
• вирішити питання надання медичної допомоги хворим із порушеннями системи гемостазу вродженого та набутого ґенезу в Україні та підвищити роль держави у вирішенні цієї медико-соціальної проблеми;
• підвищити рівень загального виживання (одужання) хворих гематологічного профілю до середньоєвропейських показників;
• зменшити інвалідизацію хворих з гематологічними захворюваннями серед працездатного дорослого населення та дітей;
• підвищити якість реабілітаційних та лікувальних заходів для гематологічних хворих з метою зниження смертності серед даної категорії осіб.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інвестицій та інших джерел. Орієнтовний обсяг коштів, необхідних для виконання програми становить 5480 млн. грн. У виконанні Програми прийматимуть участь профільні лікувальні установи та заклади Міністерства охорони здоров’я, профільні установи Національної академії медичних наук та Національної академії наук України.
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
КОНЦЕПЦІЯ
Державної програми
«Надання медичної допомоги гематологічним хворим в Україні на період 2011-2015 рр.»
Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
Гематологія — окремий розділ клініки внутрішніх хвороб, що включає вивчення причин виникнення, особливостей перебігу і проявів захворювань крові, кровотворної та лімфоїдної систем (злоякісні процеси, розлади гемопоезу незлоякісного характеру, аутоімунні захворювання з ураженням кровотворних клітин, вроджені та набуті порушення системи зсідання крові — гемофілії тощо) та надання всебічної медичної допомоги хворим з наявною патологією. Злоякісні хвороби кровотворної та лімфатичної систем за своєю природою відрізняються від солідних пухлин, оскільки від початку свого становлення є системними захворюваннями з первинним пошкодженням кісткового мозку та генералізованим характером проліферативного процесу. Окрім того, частина гематологічних захворювань, які не відносяться за міжнародними класифікаціями до злоякісних, на певних етапах еволюції здатні трансформуватись у злоякісні хвороби системи крові. Особливою групою захворювань, які вирізняються високою частотою та летальністю, є порушення в системі зсідання крові (включаючи стани, які спричиняють тромбози, та хвороби, які, навпаки, характеризуються підвищеною схильністю до кровотеч — гемофілія, хвороба Віллебрандта та ін.). У структурі загальної смертності, з урахуванням набутих тромбофілічних станів, частка їх становить близько 60%, що свідчить про медико-соціальний характер цієї проблеми.
Захворюваність на хвороби крові, кровотворної та лімфоїдної систем в Україні на початок 2010 р. складала 198 випадків на 100 тис. населення (усього 74268 осіб). Поширеність усіх гематологічних захворювань становила 1224 випадки на 100 тис. дорослого населення (загалом 458642 особи). Захворюваність на злоякісні хвороби крові становила 5196 випадків (13,86 на 100 тис. нас.) при поширеності 34, 7 тис. населення. У структурі злоякісних хвороб крові майже третину становлять лімфопроліферативні захворювання, включаючи лімфоми з лейкемізацією, значне місце посідають лейкемії, дещо менший відсоток займають хронічні мієлопроліферативні захворювання та множинна мієлома. Окрім цих захворювань, значна частка в структурі захворюваності належить порушенням різних ланок системи зсідання крові, в т.ч. тромбоцитопеніям та тромбоцитопатіям. Основне місце серед спадкових коагулопатій займають гемофілія А і В та хвороба Віллебранда, у 2009 р. на ці захворювання страждали 2563 хворих. Не менш важливою соціальною проблемою залишається питання діагностики, лікування та реабілітації хворих на анемії. Станом на 01.01.2010 р. на обліку у лікарів- гематологів знаходилось 812 хворих на апластичну анемію, близько 5 тис. хворих з аутоімунними анеміями, найбільший відсоток складали хворі на мегалобластні та залізодефіцитні анемії (захворюваність, відповідно, становила 14,47 та 176,56 на 100 тис. населення). Постійно зростає кількість хворих на залізодефіцитні анемії (з 382 тис. у 2008 р. до 450 тис. у 2009 р.).
Основним методом лікування для пацієнтів гематологічного профілю залишається хіміотерапія. Спектр препаратів постійно розширюється і удосконалюється, внаслідок чого досягнуто революційних успіхів у лікуванні низки невиліковних донедавна хвороб кровотворної та лімфатичної систем. Прикладом є безпрецедентна за своєю ефективністю програма забезпечення хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ) препаратами — інгібіторами тирозинкінази, завдяки якій шанси на виживання отримали до 90% молодих, працездатного віку пацієнтів. Окрім ХМЛ, завдяки впровадженню високоефективних програм лікування з використанням нових препаратів цілеспрямованої (таргетної) дії значного прогресу досягнуто у лікуванні інших злоякісних хвороб крові (множинної мієломи, злоякісних лімфом, гострої лейкемії тощо). Їх незаперечною перевагою, незважаючи на високу вартість, є можливість вилікування або досягнення тривалих ремісій з повним відновленням працездатності, соціальної активності, збереженням задовільних показників якості життя. На даний час в Україні лікуванням інгібіторами тирозинкінази забезпечено лише близько 25% хворих на ХМЛ, а іншими препаратами високої вартості — лише 5-10% профільних хворих.
Одним із високотехнологічних методів лікування, який інтенсивно впроваджується протягом останніх десятиріч, є трансплантація стовбурових гемопоетичних клітин (ТСГК). Для частини гематологічних пацієнтів ТСГК (як аутологічна — за рахунок власних стовбурових клітин крові, так і алогенна — від HLA гістосумісного донора) стала практично безальтернативним методом лікування, що дозволяє досягати повного знищення (ерадикації) злоякісного клону і одужання пацієнта. Це особливо важливо, оскільки переважна більшість хворих — працездатні особи молодого та середнього віку. За даними реєстру Європейської групи з трансплантації кісткового мозку (ЕВМТ) щорічно у країнах Європи, де функціонує в середньому 1 трансплантаційна одиниця (центр, відділення) на 1 млн. населення, виконується понад 15000 аутологічних та біля 10000 алогенних ТСГК. Враховуючи стандарти ЕВМТ, в Україні є потреба в 47 трансплантаційних одиницях, кожна з яких має виконувати щорічно близько 20 ТСГК, що складатиме до 1000 ТСГК на рік (600 аутологічних та 400 алогенних). На сьогодні в Україні функціонує лише 3 центри трансплантації (1 — для дорослих, 2 — для дітей), два з яких мають досвід виконання алогенної ТСГК. В середньому в Україні виконується близько 50 аутологічних та 10 алогенних ТСГК на рік. Таким чином більшість гематологічних хворих, що потребують ТСГК, не отримують її в Україні і змушені звертатись за медичною допомогою до закордонних клінік, де вартість однієї процедури аутологічної ТСГК становить 50-70 тис. євро, а алогенної ТГСК — 200-250 тис. євро. Незважаючи на суттєві витрати коштів з бюджету, лише незначна частина хворих гематологічного профілю може бути направлена на лікування за кордон вчасно. Лікування у закордонних клініках часто виявляється неефективним у зв’язку із несвоєчасністю проведення цієї операції. Разом з тим, досвід роботи вітчизняних центрів показує, що собівартість процедури аутологічної ТСГК в Україні в середньому становить 160-250 тис. грн. (близько 20 тис. євро), а алогенної — в середньому 500-700 тис. грн. (40-60 тис. євро). Налагодження проведення аутологічних та алогенних трансплантацій дозволило б заощадити значні кошти для бюджету в України.
Невідкладного вирішення на державному рівні потребує проблема лікування хворих з порушеннями в системі гемостазу. Тромбофілії та претромботичні стани вродженого і набутого ґенезу лежать в основі тромбозів — одного з найбезпечніших та найпоширеніших різновидів ускладнень багатьох захворювань, які також притаманні хворим похилого віку. Так, частота лише венозних тромбозів у чоловіків віком до 50 років складає 0,6%, віком 60 років — 1,3%, віком 75 років — 4,5% (відповідно, від 6 до 45 осіб на 1000 чоловіків). Необхідно зазначити, що протягом тривалого проміжку часу за кордоном застосовуються вартісні лікарські засоби антикоагулянтної дії на основі природних антикоагулянтів антитромбіну ІІІ, протеїну С та інших, сучасні алгоритми антикоагулянтної та дезагрегантної терапії, які потребують ширшого впровадження в Україні.
Надзвичайно актуальною проблемою гемостазіології є діагностика та лікування геморагічних діатезів, основну частку серед яких складають коагулопатії та тромбоцитопатії, такі як гемофілія А, гемофілія В та хвороба Віллебранда. Інвалідизація осіб з порушеннями в системі гемостазу виникає, як правило, ще в дитячому віці і становить понад 80% при тяжких формах гемофілії та хворобі Віллебранда (в Україні на даний час нараховується 2531 особа-інвалід). До 50-річного віку доживає тільки кожен четвертий пацієнт, хоча у розвинених країнах тривалість їх життя практично не відрізняється від тривалості життя здорових осіб, а рівень інвалідизації не перевищує 10%. Базовим лікуванням пацієнтів із цією патологією є замісна трансфузійна терапія (ЗТТ) препаратами, що містять дефіцитні протеїни (VIII, IX фактори згортання крові), недостатня активність яких є причиною надмірної кровоточивості. Переважна більшість таких препаратів отримується шляхом виділення з плазми крові на станціях переливання крові (центрах крові), проте забезпечення ними є незадовільним і становить лише 14,0% від потреби.
Препарати, які отримують в Україні, не проходять інактивацію шодо вірусів та містять відносно невелику кількість зазначених дефіцитних факторів. При низькій ефективності лікування існує значний ризик передачі трансмісивних інфекцій, у першу чергу — ВІЛ, гепатитів В і С та пріонів. Понад 85% хворих на гемофілію мають супутні інфекційні захворювання внаслідок трансфузій компонентів крові та препаратів плазми крові.
В Україні рідше використовують препарати зарубіжного виробництва — концентровані або рекомбінантні VIII, ІХ, VII фактори зсідання крові, забезпечення якими становить приблизно 10%. За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я в середньому річна потреба у факторі VIII (IX) становить 2-4 МО на кожного жителя, або 30000-70000 МО на 1 хворого на гемофілію на рік. У 2009 р. в Україні показник забезпечення хворих на гемофілію та хворобу Віллебранда становив 5920 МО на одного хворого. На сьогодні вартість лікування гемофілії А становить приблизно 4 грн. за 1 Міжнародну Одиницю (МО) для плазмових факторів та 6 грн. за 1 МО для рекомбінантних препаратів. Виходячи з цього, для лікування лише гемофілії А та хвороби Віллебранда в Україні необхідно 370 — 740 млн. грн. Впровадження поширеного у розвинених країнах профілактичного лікування та лікування в домашніх умовах (наказ МОЗ № 647 від 30.07.2010 р.) дозволить зменшити витрати на 20% за рахунок зменшення числа ортопедичних та хірургічних втручань у цієї групи пацієнтів.
У зв’язку з високою вартістю, надання гематологічним хворим сучасної, відповідно до міжнародних та вітчизняних клінічних протоколів і стандартів, медичної допомоги протягом тривалого часу залишається в Україні проблемним. На даний час забезпеченість гематологічної служби препаратами хіміотерапії першої лінії хворих на лейкемії та інші злоякісні гематологічні захворювання не перевищує 20%, а новими, високоефективними препаратами таргетної дії — менше 8-10%, що є наслідком недостатнього фінансування гематологічної служби. Для реалізації права хворих на високоефективне лікування необхідно впровадити низку системних заходів, що вимагає комплексного програмного підходу на державному рівні.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом
Проблеми в гематологічній галузі України зумовлені тим, що не сформовано державну політику в цій сфері, а протягом тривалого часу низка важливих питань вирішувалася частково в рамках програми онкологія. Розвиток гематологічної служби загалом, а також таких її окремих напрямків, як діагностика гематологічних захворювань, хіміотерапія, ТСГК, ЗТТ, ортопедично-хірургічне лікування хворих на геморагічні діатези, лікування і профілактика тромботичних ускладнень, гальмується через відсутність:
• державної програми розвитку гематологічної служби;
• загального повноцінного реєстру гематологічних хворих;
• достатніх матеріальних ресурсів для впровадження високотехнологічних вартісних методів діагностики та лікування;
• можливості впровадження в медичну практику клінічних протоколів, підходів до лікування хворих, які надають можливість застосовувати високодозову терапію з наступною ТСГК як необхідних важливих етапів лікування;
• адекватної гемостатичної та антитромботичної терапії у пацієнтів з коагулопатіями, патогенетичного лікування аутоімунних захворювань крові з використанням імуноглобулінів;
• достатньої кількості високоспеціалізованих гематологічних центрів, до складу кожного з яких інтегровано діагностичну лабораторію із широким спектром сучасних методів щодо виявлення захворювань системи крові, стаціонарне відділення для надання високоспеціалізованої медичної допомоги, відділення хірургічної патології, трансплантаційний центр та інші служби у відповідності до потреб гематологічних хворих;
• спеціалізованих лабораторій для диференційної діагностики протромботичних та геморагічних гемостазіопатій, у тому числі інгібіторних форм гемофілії, на рівні обласних закладів охорони здоров’я;
• системи спеціалізованої підготовки кадрів з питань ТСГК, всеукраїнського реєстру донорів стовбурових гемопоетичних клітин;
• системи закладів (поліклінічного типу) щодо призначення та моніторингу профілактичного лікування, лікування в домашніх умовах та на етапах транспортування хворого на гемофілії, хворобу Віллебранда та інші коагулопатії до стаціонару;
• бригад швидкої медичної допомоги для забезпечення надання невідкладної спеціалізованої медичної допомоги пацієнтам із захворюваннями системи крові, особливо у важкодоступних та віддалених регіонах країни;
• системи соціальної, правової та психологічної підтримки гематологічних хворих та їхніх сімей.
Розв’язання цих питань передбачається Державною програмою «Надання медичної допомоги гематологічним хворим в Україні на період 2011-2015 рр.», (далі — Програма).
Мета Програми
Метою Програми є удосконалення та підвищення ефективності надання медичної допомоги хворим з пухлинними та непухлинними захворюваннями крові, кровотворної та лімфоїдної систем, у тому числі хворим на гемостазіопатії вродженого та набутого ґенезу, шляхом впровадження клінічних протоколів та стандартів лікування на основі нових сучасних діагностичних, лікувальних та реабілітаційних методологій; підвищення рівня доступу хворих до трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин в Україні; підвищення рівня виживання та одужання, покращення якості життя хворих на злоякісні та незлоякісні хвороби крові, кровотворної та лімфоїдної системи.
Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу
можливих варіантів
Варіант 1. Одним з варіантів розв’ язання проблеми є участь у державній програмі «Боротьба з онкологічними захворюваннями до 2016 року», однак внесені при обговоренні програми пропозиції щодо потреби гематологічної служби в остаточній редакції програми не були враховані. З іншого боку, найбільшим недоліком варіанту 1 є те, що участь у програмі «Онкологія» значно обмежує сферу забезпечення гематологічної служби, оскільки не охоплює спадкові коагулопатії, також не вирішує питання організації осередків трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин периферичної крові та кісткового мозку.
Варіант 2. Часткове розв’язання проблем гематологічної служби може бути досягнуте шляхом реалізації окремих цільових монопрограм. Так, протягом останніх 5–6 років спеціалістами-гематологами проводилась значна робота щодо забезпечення високоефективними препаратами окремих категорій хворих, які були недоступними для пацієнтів у зв’язку з високою вартістю. Для цього було розроблено концепції цільових програм лікування хворих на гемофілію та інші спадкові коагулопатії, а також програма «Право жити» для хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію. Однак поза увагою залишились інші проблеми гематологічної галузі, в т. ч. ало- та аутотрансплантація стовбурових гемопоетичних клітин як етапу лікування при більшості злоякісних та окремих незлоякісних хворобах крові, проблема створення спеціалізованих гематологічних лабораторій та інші, описані вище.
Варіант 3. Найбільш оптимальним вирішенням поставлених проблемних питань з гематології є прийняття єдиної державної програми розвитку гематології на 2011–2015 рр. Виконання програми дасть можливість удосконалити нормативно-правову базу, забезпечити взаємодію лікувально–профілактичних установ та закладів усіх рівнів, розробити для них оптимальні об’єми діагностичних, лікувальних та реабілітаційних заходів, впровадити системний підхід щодо лікування усіх захворювань кровотворної та лімфатичної систем. У разі прийняття варіанту 3 з’явиться можливість раціонально використовувати бюджетні кошти, розвивати наукові розробки в галузі гематології, готувати для неї кваліфікованих спеціалістів. Розробка і прийняття єдиної програми з гематології відповідає також рекомендаціям профільної комісії Верховної Ради України та Секретаріату президента України.
Шляхи і способи розв’язання проблеми, строки виконання Програми
Виконання Програми здійснюватиметься за такими напрямками:
• створення нормативно-правової, соціальної та економічної бази охорони здоров’я пацієнтів гематологічного профілю;
• удосконалення системи діагностики хвороб крові, кровотворної та лімфоїдної систем на різних рівнях надання медичної допомоги за рахунок створення спеціалізованих та референтних лабораторій;
• забезпечення лікування гематологічних хворих відповідно до вітчизняних і міжнародних стандартів та клінічних протоколів шляхом надання первинної, спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги з наступною реабілітацією пацієнтів;
• забезпечення установ та закладів гематологічного профілю якісними компонентами крові та препаратами плазми крові;
• організація і фінансове забезпечення роботи високотехнологічних центрів для надання медичної допомоги хворим гематологічного профілю;
• забезпечення ефективного використання існуючих потужностей центрів трансплантації стовбурових клітин кісткового мозку, периферичної та кордової крові в існуючих центрах (Київський ЦКТМ, ЦКТМ при лікарні ОХМАДИТ), створення Республіканського Центру трансплантації кісткового мозку на базі Київського ЦКТМ;
• забезпечення функціонування Всеукраїнського реєстру гістотипованих донорів стовбурових клітин периферичної крові та кісткового мозку МОЗ України;
• впровадження усіх видів автологічної та алогенної ТСГК в Україні шляхом забезпечення існуючих Центрів трансплантації СГК лікарськими засобами та необхідним устаткуванням для виконання ТСГК;
• розробка та впровадження стандартів обстеження донорів СГК, післятрансплантаційного моніторингу за донорами СГК;
• підвищення кваліфікації та рівня підготовки лікарів-гематологів, приведення системи їх підготовки до вимог Євросоюзу;
• забезпечення достатнього рівня фінансування наукових програм, реабілітаційних та соціально-економічних заходів щодо розвитку гематологічної служби в Україні.
Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності
Виконання Програми дасть змогу:
• забезпечити доступність усіх видів гематологічної допомоги населенню України, удосконалити та розвинути структуру гематологічної служби на державному рівні;
• забезпечити гематологічну галузь сучасними, відповідно до міжнародних вимог, методами діагностики та лікування пацієнтів із хворобами крові, кровотворної та лімфоїдної систем;
• розширити в регіонах мережу високоспеціалізованих підрозділів, закладів та установ гематологічного профілю;
• забезпечити подальший розвиток ТСГК в Україні, поетапно розширити мережу центрів, які будуть виконувати аутологічні та алогенні ТСГК, що зменшить потребу в лікуванні хворих за кордоном;
• вирішити питання надання медичної допомоги хворим із порушеннями системи гемостазу вродженого та набутого ґенезу в Україні та підвищити роль держави у вирішенні цієї медико-соціальної проблеми;
• підвищити рівень загального виживання (одужання) хворих гематологічного профілю до середньоєвропейських показників;
• зменшити інвалідизацію хворих з гематологічними захворюваннями серед працездатного дорослого населення та дітей;
• підвищити якість реабілітаційних та лікувальних заходів для гематологічних хворих з метою зниження смертності серед даної категорії осіб.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інвестицій та інших джерел. Орієнтовний обсяг коштів, необхідних для виконання програми становить 5480 млн. грн. У виконанні Програми прийматимуть участь профільні лікувальні установи та заклади Міністерства охорони здоров’я, профільні установи Національної академії медичних наук та Національної академії наук України.
пʼятницю, 26 листопада 2010 р.
Ірина Акімова: Наведення ладу в тендерних процедурах
Ірина Акімова: Наведення ладу в тендерних процедурах, у процесі закупки адекватних і потрібних препаратів – це тільки перший крок в реформі сфери охорони здоров’я, акцент на якій робить сьогодні Президент
Президент України Віктор Янукович видав доручення щодо забезпечення умов для ефективного і доступного медичного обслуговування громадян, хворих на гемофілію.
Як повідомила на брифінгу Перший заступник Глави Адміністрації Президента України – Представник Президента України у Кабінеті Міністрів України Ірина Акімова, Глава держави після відповідного звернення групи хворих на гемофілію стосовно поганого забезпечення їх життєво необхідними лікарськими препаратами доручив Адміністрації Президента України з’ясувати ситуацію та вирішити наявні проблеми.
І. Акімова повідомила, що гроші, заплановані у Держбюджеті на купівлю понад п’яти найменувань препаратів для підтримання нормальної життєдіяльності хворих на гемофілію, були виділені, хоч і з певною затримкою. У 2010 році на купівлю цих препаратів у Державному бюджеті було закладено 40 млн. грн.
За словами І.Акімової, Міністерство охорони здоров’я провело необхідні тендери, однак при цьому не був дотриманий необхідний у цій ситуації пропорційний принцип закупівлі препаратів, що є важливою умовою для лікування хворих на гемофілію.
“Тендерні торги і організацію роботи із підтримки здоров’я хворих на гемофілію було здійснено Міністерством охорони здоров’я не на належному рівні. Були явні пробіли і порушення”, – зазначила вона.
Як повідомила представникам ЗМІ Перший заступник Глави Адміністрації Президента, Глава держави своїм дорученням від 25 листопада зобов’язав Кабінет Міністрів і Прем’єр-міністра М.Азарова вжити заходів щодо забезпечення необхідної кількості лікарських препаратів для якісного лікування хворих на гемофілію.
Віктор Янукович також доручив за необхідності розробити та внести відповідні зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», а також врахувати необхідні кошти на лікування цієї хвороби у Державному бюджеті 2011 року та наступних років.
Прем’єр-міністру доручено вирішити питання про притягнення до відповідальності посадових осіб, які не забезпечили належну роботу щодо лікування хвороби. На виконання цього доручення Президент дав 5 днів.
Крім того, Кабміну доручено протягом двох тижнів розробити і прийняти в установленому порядку рішення щодо забезпечення умов для ефективного і доступного медичного обслуговування громадян, хворих на гемофілію.
Керівнику КРУ П.Андрєєву Віктор Янукович доручив здійснити перевірку цільового використання коштів, передбачених на закупівлю лікарських засобів для лікування хворих на гемофілію, а також забезпечити перевірку виконання всіх конкурсних умов під час здійснення державної закупівлі таких ліків, відповідності їх цінової складової світовій кон'юнктурі. Це доручення має бути виконано протягом тижня.
Генеральному прокурору України В.Пшонці Президент рекомендував здійснити перевірку додержання вимог законодавства під час здійснення державних закупівель лікарських засобів, передбачених для лікування хворих на гемофілію.
"Загальний висновок, який можна зробити із цієї ситуації – випадок із загостренням проблем здоров’я у людей, хворих на цю важку хворобу, свідчить, що вони і справді потребують постійної підтримки держави, а також демонструє ті великі проблеми, які склалися в системі охорони здоров’я нашої держави.
Наведення ладу в тендерних процедурах, у процесі закупки адекватних і потрібних препаратів – це тільки перший крок в реформі сфери охорони здоров’я, акцент на якій робить сьогодні Президент”, – сказала Ірина Акімова.
http://www.president.gov.ua/news/18794.html
Президент України Віктор Янукович видав доручення щодо забезпечення умов для ефективного і доступного медичного обслуговування громадян, хворих на гемофілію.
Як повідомила на брифінгу Перший заступник Глави Адміністрації Президента України – Представник Президента України у Кабінеті Міністрів України Ірина Акімова, Глава держави після відповідного звернення групи хворих на гемофілію стосовно поганого забезпечення їх життєво необхідними лікарськими препаратами доручив Адміністрації Президента України з’ясувати ситуацію та вирішити наявні проблеми.
І. Акімова повідомила, що гроші, заплановані у Держбюджеті на купівлю понад п’яти найменувань препаратів для підтримання нормальної життєдіяльності хворих на гемофілію, були виділені, хоч і з певною затримкою. У 2010 році на купівлю цих препаратів у Державному бюджеті було закладено 40 млн. грн.
За словами І.Акімової, Міністерство охорони здоров’я провело необхідні тендери, однак при цьому не був дотриманий необхідний у цій ситуації пропорційний принцип закупівлі препаратів, що є важливою умовою для лікування хворих на гемофілію.
“Тендерні торги і організацію роботи із підтримки здоров’я хворих на гемофілію було здійснено Міністерством охорони здоров’я не на належному рівні. Були явні пробіли і порушення”, – зазначила вона.
Як повідомила представникам ЗМІ Перший заступник Глави Адміністрації Президента, Глава держави своїм дорученням від 25 листопада зобов’язав Кабінет Міністрів і Прем’єр-міністра М.Азарова вжити заходів щодо забезпечення необхідної кількості лікарських препаратів для якісного лікування хворих на гемофілію.
Віктор Янукович також доручив за необхідності розробити та внести відповідні зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», а також врахувати необхідні кошти на лікування цієї хвороби у Державному бюджеті 2011 року та наступних років.
Прем’єр-міністру доручено вирішити питання про притягнення до відповідальності посадових осіб, які не забезпечили належну роботу щодо лікування хвороби. На виконання цього доручення Президент дав 5 днів.
Крім того, Кабміну доручено протягом двох тижнів розробити і прийняти в установленому порядку рішення щодо забезпечення умов для ефективного і доступного медичного обслуговування громадян, хворих на гемофілію.
Керівнику КРУ П.Андрєєву Віктор Янукович доручив здійснити перевірку цільового використання коштів, передбачених на закупівлю лікарських засобів для лікування хворих на гемофілію, а також забезпечити перевірку виконання всіх конкурсних умов під час здійснення державної закупівлі таких ліків, відповідності їх цінової складової світовій кон'юнктурі. Це доручення має бути виконано протягом тижня.
Генеральному прокурору України В.Пшонці Президент рекомендував здійснити перевірку додержання вимог законодавства під час здійснення державних закупівель лікарських засобів, передбачених для лікування хворих на гемофілію.
"Загальний висновок, який можна зробити із цієї ситуації – випадок із загостренням проблем здоров’я у людей, хворих на цю важку хворобу, свідчить, що вони і справді потребують постійної підтримки держави, а також демонструє ті великі проблеми, які склалися в системі охорони здоров’я нашої держави.
Наведення ладу в тендерних процедурах, у процесі закупки адекватних і потрібних препаратів – це тільки перший крок в реформі сфери охорони здоров’я, акцент на якій робить сьогодні Президент”, – сказала Ірина Акімова.
http://www.president.gov.ua/news/18794.html
ДОРУЧЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Щодо забезпечення умов для ефективного і доступного медичного обслуговування громадян, хворих на гемофілію
З метою забезпечення умов для ефективного і доступного медичного обслуговування громадян, хворих на гемофілію:
М.Я.АЗАРОВУ
1. Вжити заходів щодо забезпечення необхідної кількості лікарських препаратів для якісного лікування хворих на гемофілію. За необхідності розробити та внести відповідні зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», а також врахувати необхідні кошти на лікування цієї хвороби у державному бюджеті 2011 року та наступних років.
2. Вирішити питання про притягнення до відповідальності посадових осіб, які не забезпечили належну роботу щодо лікування зазначеної хвороби.
Термін - протягом 5 днів
3. Розробити і прийняти в установленому порядку рішення щодо забезпечення умов для ефективного і доступного медичного обслуговування громадян хворих на гемофілію,
Термін - протягом двох тижнів
П.П.АНДРЄЄВУ
Здійснити перевірку цільового використання коштів, передбачених на закупівлю лікарських засобів для лікування хворих на гемофілію, зокрема щодо забезпечення конкурсних умов під час здійснення державної закупівлі таких ліків, відповідності їх цінової складової світовій кон'юнктурі.
Термін - протягом тижня
В.П.ПШОНЦІ
Рекомендувати здійснити перевірку додержання вимог законодавства під час здійснення державних закупівель лікарських засобів, передбачених для лікування хворих на гемофілію.
Термін - протягом тижня
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ
25 листопада 2010 року
http://www.president.gov.ua/documents/12520.html
М.Я.АЗАРОВУ
1. Вжити заходів щодо забезпечення необхідної кількості лікарських препаратів для якісного лікування хворих на гемофілію. За необхідності розробити та внести відповідні зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», а також врахувати необхідні кошти на лікування цієї хвороби у державному бюджеті 2011 року та наступних років.
2. Вирішити питання про притягнення до відповідальності посадових осіб, які не забезпечили належну роботу щодо лікування зазначеної хвороби.
Термін - протягом 5 днів
3. Розробити і прийняти в установленому порядку рішення щодо забезпечення умов для ефективного і доступного медичного обслуговування громадян хворих на гемофілію,
Термін - протягом двох тижнів
П.П.АНДРЄЄВУ
Здійснити перевірку цільового використання коштів, передбачених на закупівлю лікарських засобів для лікування хворих на гемофілію, зокрема щодо забезпечення конкурсних умов під час здійснення державної закупівлі таких ліків, відповідності їх цінової складової світовій кон'юнктурі.
Термін - протягом тижня
В.П.ПШОНЦІ
Рекомендувати здійснити перевірку додержання вимог законодавства під час здійснення державних закупівель лікарських засобів, передбачених для лікування хворих на гемофілію.
Термін - протягом тижня
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ
25 листопада 2010 року
http://www.president.gov.ua/documents/12520.html
Янукович рекомендует Генпрокуратуре проверить законность госзакупок лекарств для больных гемофилией
Янукович рекомендует Генпрокуратуре проверить законность госзакупок лекарств для больных гемофилией
фото предоставлено пресс-службой Президента Украины
Президент Украины Виктор Янукович рекомендует генеральному прокурору Виктору Пшонке в течение недели осуществить проверку соблюдения требований законодательства во время осуществления государственных закупок лекарственных средств, предусмотренных для лечения больных гемофилией.
Как сообщается на официальном сайте Президента Украины, премьер-министру Украины Николаю Азарову поручено на протяжении пяти дней решить вопрос о привлечении к ответственности должностных лиц, которые не обеспечили надлежащую работу относительно лечения людей с болезнью гемофилия.
Также премьер-министру Украины поручено принять меры относительно обеспечения необходимого количества лекарственных препаратов для качественного лечения больных гемофилией. При необходимости – внести соответствующие изменения в закон о государственном бюджете на 2010 год, а также учесть необходимые средства для лечения этой болезни в госбюджете на 2011 годи последующие годы.
Азарову также поручается разработать и принять в установленном порядке решение относительно обеспечения условий для эффективного и доступного медицинского обслуживания граждан с болезнью гемофилия.
Главе Главного контрольно-ревизионного управления Украины (ГлавКРУ) Петру Андрееву поручается на протяжении недели осуществить проверку целевого использования средств, предусмотренных на закупку лекарственных средств для лечения больных гемофилией.
В свою очередь заместитель главы администрации президента Украины Ирина Акимова заявила, что для закупки лекарств больным гемофилией в проекте госбюджета-2011 предлагается выделить 60 млн грн.
По ее словам, это на 20 млн грн больше, чем в 2010 году."В проекте бюджета на 2011 год заложено 60 млн грн для обеспечения препаратами этой группы больных", - сказала она на брифинге в Киеве в пятницу.
Акимова уточняет, что финансирование по этой статье бюджета в 2010 году на 10% больше, чем годом ранее.
Напомним, в начале августа президент Украины Виктор Янукович направил премьер-министру Николаю Азарову письмо, в котором высказался за необходимость улучшения ситуации с проведением среди населения иммунопрофилактики и обеспечения мер здравоохранения медицинскими иммунобиологическими препаратами.
26 ноября 2010 г. 12:25 Корреспондент.net http://korrespondent.net/
фото предоставлено пресс-службой Президента Украины
Президент Украины Виктор Янукович рекомендует генеральному прокурору Виктору Пшонке в течение недели осуществить проверку соблюдения требований законодательства во время осуществления государственных закупок лекарственных средств, предусмотренных для лечения больных гемофилией.
Как сообщается на официальном сайте Президента Украины, премьер-министру Украины Николаю Азарову поручено на протяжении пяти дней решить вопрос о привлечении к ответственности должностных лиц, которые не обеспечили надлежащую работу относительно лечения людей с болезнью гемофилия.
Также премьер-министру Украины поручено принять меры относительно обеспечения необходимого количества лекарственных препаратов для качественного лечения больных гемофилией. При необходимости – внести соответствующие изменения в закон о государственном бюджете на 2010 год, а также учесть необходимые средства для лечения этой болезни в госбюджете на 2011 годи последующие годы.
Азарову также поручается разработать и принять в установленном порядке решение относительно обеспечения условий для эффективного и доступного медицинского обслуживания граждан с болезнью гемофилия.
Главе Главного контрольно-ревизионного управления Украины (ГлавКРУ) Петру Андрееву поручается на протяжении недели осуществить проверку целевого использования средств, предусмотренных на закупку лекарственных средств для лечения больных гемофилией.
В свою очередь заместитель главы администрации президента Украины Ирина Акимова заявила, что для закупки лекарств больным гемофилией в проекте госбюджета-2011 предлагается выделить 60 млн грн.
По ее словам, это на 20 млн грн больше, чем в 2010 году."В проекте бюджета на 2011 год заложено 60 млн грн для обеспечения препаратами этой группы больных", - сказала она на брифинге в Киеве в пятницу.
Акимова уточняет, что финансирование по этой статье бюджета в 2010 году на 10% больше, чем годом ранее.
Напомним, в начале августа президент Украины Виктор Янукович направил премьер-министру Николаю Азарову письмо, в котором высказался за необходимость улучшения ситуации с проведением среди населения иммунопрофилактики и обеспечения мер здравоохранения медицинскими иммунобиологическими препаратами.
26 ноября 2010 г. 12:25 Корреспондент.net http://korrespondent.net/
середу, 24 листопада 2010 р.
У м. Дніпропетровську 11 грудня 2010 р. відбудеться “школа гемофілії”
Згідно з рішенням Правління від 20 листопаду 2010 р. у м. Дніпропетровську 11 грудня 2010 р. відбудеться “школа гемофілії” для хворих на гемофілію та членів їх сімей як з Дніпропетровської. Так і сусідніх областей. На “школі гемофілії” будуть розглянуті медичні та соціальні питання щодо гемофілії. До участі у заході запрошуються всі бажаючі. З усіх питань, будь ласка, звертайтеся до Оргкомітету:
050-554-77-45
096-562-80-97
Сергій Шемет.
Детальніша інформація буде розміщена на сайті.
050-554-77-45
096-562-80-97
Сергій Шемет.
Детальніша інформація буде розміщена на сайті.
Пресс-конференция в Информагенстве "Время", Днепропетровск
«Получили ли больные гемофилией обещанную Николаем Азаровым помощь?»
19.11.10 - 9 фактор
Елена Ярчук, врач-гематолог, внештатный сотрудник Главного управления здравоохранения Днепропетровской облгосадминистрации
Больные гемофилией так и не получили помощи, обещанной Министерством здравоохранения Украины. Об этом на пресс- конференции в ИА «Время» заявил председатель Днепропетровского областного отделения Всеукраинского общества больных гемофилией Сергей Шемет. «5 ноября мы были вынуждены стоять под стенами МОЗ, потому что с начала этого года государство не осуществляла поставок необходимого препарата. Нам пообещали, но на сегодняшний день этого препарата до сих пор нет», сказал Шемет.
Человек, больной гемофилией, при правильном лечении может вести нормальный образ жизни, не ущемляя ее качества. Однако, украинское государство лишь на 40% поддерживает больных такой группы, предоставляя им возможность просто выживать. «Самое важное, обеспечивать необходимым лечением детей, чтобы в 11-12 лет, они не стали инвалидами», говорит врач-гематолог Елена Ярчук. Гемофилия дает осложнения на суставы, из-за чего люди, страдающие таким заболеванием, теряют способность нормально передвигаться.
Мама 9-летнего Виталика Оксана рассказывает, что государство предоставляет ее сыну 30 доз препарата на год, при том, что в один месяц их необходимо минимум 4. Препарат для больных гемофилией это 9 фактор, необходимый для свертывания крови. Стоимость одной единицы препарата на черном рынке 3 гривны, для одного укола таких единиц необходимо 500.
В целом по уровню обеспеченности медицинскими препаратами такой группы, Днепропетровская область занимает одно из последних мест в Украине, при том, что показатель заболеваемости один из самых низких. При отсутствии необходимого препарата у больных гемофилией есть одна плохая альтернатива. Лекарство с труднопроизносимым названием- криопреципиат. «Введение такого вещества грозит появление в организме таких вирусов как гепатит В, гепатит С и ВИЧ», рассказывает Сергей Шемет.
Из-за такого выбора 90% больных гемофилией- инвалиды.
В европейских странах, процент заболеваемости гемофилией немного выше. С девятилетнего возраста страдающих «царской болезнью» учат самостоятельно делать себе уколы необходимого фактора, при полном обеспечении государством таким лекарством. В результате такие европейцы не становятся инвалидами, ведут полноценную жизнь, строят карьеру и даже служат в армии.
Справка: В Днепропетровске 114 человек больных гемофилией. Показатель заболеваемости равен 0,04 на 100 тысяч человек.
Участник пресс-конференции:
- Елена Ярчук, врач-гематолог, внештатный сотрудник Главного управления здравоохранения Днепропетровской облгосадминистрации.
- Сергей Шемет, младший научный сотрудник НИИ биологии ДНУ, председатель Днепропетровского областного отделения Всеукраинского общества больных гемофилией.
- Дмитрий Кизилов, больной гемофилией.
- Виталик Козак, больной гемофилией.
- Оксана Козак, мама 9-летнего Виталика, больного гемофилией.
ИА «Время»
http://vremia.in.ua/read/5439
Видео:
19.11.10 - 9 фактор
Елена Ярчук, врач-гематолог, внештатный сотрудник Главного управления здравоохранения Днепропетровской облгосадминистрации
Больные гемофилией так и не получили помощи, обещанной Министерством здравоохранения Украины. Об этом на пресс- конференции в ИА «Время» заявил председатель Днепропетровского областного отделения Всеукраинского общества больных гемофилией Сергей Шемет. «5 ноября мы были вынуждены стоять под стенами МОЗ, потому что с начала этого года государство не осуществляла поставок необходимого препарата. Нам пообещали, но на сегодняшний день этого препарата до сих пор нет», сказал Шемет.
Человек, больной гемофилией, при правильном лечении может вести нормальный образ жизни, не ущемляя ее качества. Однако, украинское государство лишь на 40% поддерживает больных такой группы, предоставляя им возможность просто выживать. «Самое важное, обеспечивать необходимым лечением детей, чтобы в 11-12 лет, они не стали инвалидами», говорит врач-гематолог Елена Ярчук. Гемофилия дает осложнения на суставы, из-за чего люди, страдающие таким заболеванием, теряют способность нормально передвигаться.
Мама 9-летнего Виталика Оксана рассказывает, что государство предоставляет ее сыну 30 доз препарата на год, при том, что в один месяц их необходимо минимум 4. Препарат для больных гемофилией это 9 фактор, необходимый для свертывания крови. Стоимость одной единицы препарата на черном рынке 3 гривны, для одного укола таких единиц необходимо 500.
В целом по уровню обеспеченности медицинскими препаратами такой группы, Днепропетровская область занимает одно из последних мест в Украине, при том, что показатель заболеваемости один из самых низких. При отсутствии необходимого препарата у больных гемофилией есть одна плохая альтернатива. Лекарство с труднопроизносимым названием- криопреципиат. «Введение такого вещества грозит появление в организме таких вирусов как гепатит В, гепатит С и ВИЧ», рассказывает Сергей Шемет.
Из-за такого выбора 90% больных гемофилией- инвалиды.
В европейских странах, процент заболеваемости гемофилией немного выше. С девятилетнего возраста страдающих «царской болезнью» учат самостоятельно делать себе уколы необходимого фактора, при полном обеспечении государством таким лекарством. В результате такие европейцы не становятся инвалидами, ведут полноценную жизнь, строят карьеру и даже служат в армии.
Справка: В Днепропетровске 114 человек больных гемофилией. Показатель заболеваемости равен 0,04 на 100 тысяч человек.
Участник пресс-конференции:
- Елена Ярчук, врач-гематолог, внештатный сотрудник Главного управления здравоохранения Днепропетровской облгосадминистрации.
- Сергей Шемет, младший научный сотрудник НИИ биологии ДНУ, председатель Днепропетровского областного отделения Всеукраинского общества больных гемофилией.
- Дмитрий Кизилов, больной гемофилией.
- Виталик Козак, больной гемофилией.
- Оксана Козак, мама 9-летнего Виталика, больного гемофилией.
ИА «Время»
http://vremia.in.ua/read/5439
Видео:
понеділок, 22 листопада 2010 р.
20 листопада 2010 року, у місті Києві, відбулось засідання Правління ВТГ
20 листопада 2010 року, у місті Києві, відбулось засідання Правління Всеукраїнського Товариства Гемофілії. На зборах були присутні члени Правління: Висоцький А.О. (м.Львів), Коришев А.О. (м.Одеса), Радченко О.М. (м.Маріуполь), Шемет С.А. (м.Дніпропетровськ), Відповідальний Секретар Сафронова О.В. (м.Бровари), Голова Правління Шміло О.П. (м.Київ), радник ВТГ Семеняка В.І.. У ході зборів Правління були розглянуті питання минулого періоду та розглянуто план роботи на 2011 рік.
неділю, 14 листопада 2010 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Публікації
